Процес мислення, на думку деяких психологів, - писав Шеннон, - суттєво характеризується наступними етапами:
- різні можливі рішення задачі випробовуються подумки або символічно без реального відтворення;
- найкраще рішення вибирається уявною оцінкою результатів цих експериментів;
- потім реалізується рішення, знайдене в такий спосіб.
Потрібно зауважити, що це майже точний опис того, як діє, граючи в шахи, машина, якщо замінити слово "подумки" словами "всередині машини".

Так, деякі майстри у своїх відповідях на питання анкети стверджували, що при грі не дивлячись на дошку вони бачать уявним поглядом всю шахівницю з усіма клітинами і фігурами, розставленими на відповідних клітинах.
Для перевірки цього твердження Біне провів експеримент, який полягав у тому, що майстрів питали навмання про колір тієї чи іншої клітини на дошці (тобто біла чи чорна).
Виявилося, більшість майстрів одразу, без обмірковування, відповісти на це питання не змогли.

Матеріал цей говорить ще й про те, що підготовка молодих шахістів наразі здійснюється дещо однобічно.
Підготовка зводиться до роз'яснення різних варіантів гри, дебютів та типових, найбільш раціональних продовжень, до розбору комбінацій та партій.
В даний час не існує спеціально розроблених методик тренування тієї здатності - швидко бачити зміст будь-якої позиції, схоплювати суттєві зв'язки між її елементами, яка характеризує великих майстрів шахів.

У середньому час фіксації на одній точці у досвідченого шахіста дорівнює 0,24 секунди.
За цей час шахіст може відобразити кілька полів дошки, оцінити фігури, що знаходяться на цих полях, і виробити стратегію подальшого огляду дошки.
Це дає підстави припускати, що поступово в процесі практики шахіст набуває здатності до одномоментного оперування кількома елементами ситуації.