Результати дослідження показали, що завдяки цій системі завдань засвоюються не лише способи діяльності та досвід творчої діяльності, але й емоційно-ціннісний компонент соціального досвіду.
...
Водночас засвоєння другого та третього компонентів соціального досвіду за умов використання системи дидактичних шахових завдань передбачає обов’язкову опору на емоційне переживання – четвертий, емоційно-ціннісний компонент соціального досвіду.
...
Констатуючий експеримент допоміг визначити вихідні етапи розвитку здатності діяти "в умі" в контрольних і в експериментальних групах. Для цього використовувалася традиційна діагностична методика Я.А.Пономарьова "Кінь і пішаки".
...
Для перевірки гіпотези дослідження на початку та наприкінці навчального року дітям з експериментальних груп пропонували завдання на незнайомому для них матеріалі.
...
Отримані результати свідчать про те, що перенесення здатності діяти "в умі" з відомого матеріалу на новий здійснено.
...
Розвиток здатності діяти "в умі" - процес складний і тривалий, і починати його слід у дошкільному віці з опорою на провідну в цьому віці ігрову діяльність.
...
Одним із засобів, що сприяють розвитку в дітей здатності діяти "в умі", є шахи, точніше - використання шахового матеріалу, що дає змогу задіяти також розвивальний потенціал багатьох інших інтелектуальних ігор.
...
Визначено оптимальну організаційну форму проведення шахових занять для розвитку здатності діяти в "умі" - "задачну".
...
Ефективність розробленої системи за дотримання зазначених умов перевірено на експериментальних групах дітей (порівняно з контрольними групами).
...
Підтверджено гіпотезу дослідження на незнайомому для дітей матеріалі. Отримані результати свідчать про те, що здійснено перенесення здатності діяти "в умі" з відомого матеріалу на новий.

Під здатністю діяти «в умі» ми розумітимемо новоутворення дошкільного віку, інтегровану характеристику людської свідомості, що являє собою нерозривну єдність уяви, уваги, пам'яті й мислення і полягає в можливості індивіда оперувати в уявному плані із замінниками реальних предметів (не здійснюючи з ними розгорнутих операцій у просторі).
...
Як з'ясувалося останніми роками, розвиток здатності діяти «в умі» та особливості засвоєння соціального досвіду - взаємопов'язані процеси.
...
Дошкільник засвоює соціальний досвід насамперед за допомогою провідного для цього віку типу діяльності - ігрової.
...
Успішність оволодіння зазначеними навчальними діями припускає, що у всіх дітей з перших днів навчання в школі необхідною мірою вже розвинена здатність діяти «в умі», але насправді це не так.
...
Доведено, що здатність діяти «в умі» необхідно спеціально «витягати», до того ж її розвиток - процес повільний, що передбачає тривале розумове виховання дитини і завершується приблизно у дванадцять років.
...
Основну увагу ми приділили дидактичним іграм - іграм, структурними компонентами яких є: дидактичне завдання, ігрове завдання, ігрові дії, правила гри, її зміст, результат і дидактичний матеріал.
...
Серед сприятливих умов розвитку здатності діяти «в умі» дослідники виокремлюють розв'язання теоретичних задач, моделювання, поетапне відпрацювання здатності діяти «в умі», групову форму роботи, усну форму роботи.
...
У результаті було зроблено висновок про те, що зі змістовної точки зору оптимальною виявилася «задачна» форма занять.
...
Тільки той соціальний досвід може бути засвоєний дошкільником, який найбільшою мірою зачепить сферу його емоцій і почуттів.

Успішна реалізація пріоритетних завдань пов'язана з передачею новому поколінню соціального досвіду, до структури якого входять знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу.
...
Дослідження вчених доводять, що для значної кількості дітей, які приходять до школи, характерна вікова несформованість шкільно-значущих функцій: організації діяльності, уваги, пам'яті, мислення, мовлення.
...
Фахівці вважають, що слід не прискорювати розвиток дошкільнят, а збагачувати його, використовуючи провідну в цьому віці ігрову діяльність.
...
Водночас останніми роками багато дослідників зазначають, що ігрова діяльність у дошкільнят недостатньо розвинена, діти мало грають і погано вміють підкорятися правилам.
...
Одним із таких важливих показників є здатність діяти «в умі», досліджена Я.О.Пономарьовим.
...
Метою проведених ним досліджень було знайти відповідь на запитання: чи розвивається під час навчання якась інтелектуальна здатність, що не зводиться до простого накопичення знань і вмінь?
...
І відповідь було отримано - так, і це - здатність діяти «в умі».
...
Цю здатність було позначено як одну з універсальних характеристик людської свідомості, один із найважливіших показників загального розвитку психіки людини, що не належить до жодного з психічних процесів, які традиційно виокремлюють, а є нерозривною єдністю уяви, уваги, пам'яті та мислення.
...
Одним із таких засобів є шахи.
...
На наш погляд, шахи становлять не меншу цінність для дошкільної освіти, у зв'язку з тією важливою роллю, яку вони можуть відіграти в процесі інтеріоризації.
...
Ідеться не про гру в шахи як таку, де здатність діяти «в умі» складається стихійно, а про розроблення системи дидактичних шахових завдань, призначеної для розвитку зазначеної здатності.
...
При цьому під шаховими завданнями маються на увазі завдання з використанням шахового матеріалу, що дає змогу задіяти розвивальний потенціал також багатьох інших інтелектуальних ігор.
...
Значимість проблеми цілеспрямованого розвитку здатності діяти «в умі» в дошкільників за допомогою використання шахового матеріалу та недостатня її розробленість у педагогічній науці визначили актуальність обраної теми дослідження.

Як викладати шахи дітям? На цю тему поки що не написано жодної книжки. Тим часом мислення дітей має свої особливості, які зобов'язаний враховувати викладач. У дітей конкретне мислення переважає над абстрактним.
...
Одним із засобів, що організовують увагу дітей, є навчання шахової нотації, вимога обов'язкового запису і розбору кожної зіграної партії.
...
Особливо важливо розбирати комбінації, причому не тільки ті, що трапилися в партії, а й ті, що залишилися непоміченими.
...
Ще один приклад того, з якою обережністю потрібно викладати дітям абстрактні поняття. Це не « зівок». Це - реакція на «флангову атаку».
...
Більшість батьків схильні переоцінювати шахові здібності своїх дітей. Пов'язано це, мабуть, і з тими емоціями, які відчувають навколишні, побачивши дитину, яка обігрує дорослого.
...
Зустрічалися випадки, коли шести-восьмирічні діти оголошувалися шаховими вундеркіндами.
...
Зауважимо, що поспішати з висновками про «перспективність» або «неперспективність» учнів не слід.
...
Однак рішення дітей підпорядковані своїм законам.
...
Гра, розрахована на помилку супротивника, складається зазвичай із поганих ходів і виправдовується спортивно тільки в тому разі, якщо супротивник потрапляє в “пастку”. Творчо ж вона взагалі не виправдовується, бо через те, що противник « зівнув», погані ходи переможця не стають хорошими
...
«Торкнувся - ходи» - непорушний закон шахіста-початківця.
...
Відомо, що теорія і практика єдині. Теорія, що не спирається на практику, - порожній звук.
...
Особливе ускладнення викликає показ основ ендшпіля, який здається дітям нудним і нецікавим.
...
Заняття проходять жваво, коли досліджуваний ендшпіль розігрується на демонстраційній дошці двома представниками навчальної групи, які по-різному його оцінюють.

Чи під силу шахи дошкільнятам!
...
Спочатку потрібно захопити
...
Чим захопити дитину!
...
Як захопити!
...
Час перерви
...
Яка користь дітям!
...
Краса шахових партій, комбінацій та етюдів сприяють вихованню естетичних почуттів.
...
Шахи ще не дістали належного визнання в педагогічній науці тільки тому, що їхня цінність не стільки в безпосередніх, наочних результатах, скільки в більш віддалених, які видно не відразу, вони виявляються в навчанні та праці.

Спочатку невеликий екскурс у гносеологію. Як виникає знання? Його джерело - дані органів чуття.
...
Доречне запитання: де гарантія, що наша уява народить саме шукане поняття, а не якусь нісенітницю?
...
Кант побачив активний початок в інтелекті, але не зміг цього зробити щодо чуттєвого пізнання
....
Фактично з Лейбніца бере початок філософське вчення про несвідоме мислення.
...
Неконтрольоване розумом мислення привертало пильну увагу Канта.
...
Людська культура, за Фройдом, є система заборон, які в ході історії нашаровуються і ускладнюються.
...
Так само як і Павлов, теорію витіснення високо оцінював А. Ейнштейн.
...
Вивчення сновидінь - один зі шляхів, що ведуть до аналізу творчої уяви.
...
По-перше, сон вражає своєю незв'язністю, абсурдністю, нагромадженням безглуздостей.
...
Мета очуднення, за Брехтом, вивести з «автоматизму сприйняття», поглянути на звичайне незвичайним поглядом, побачити в ньому щось дивне, нове, змусити думати, вчити мислити.
...
Нарешті, «ілюзія правильності», прагнення внести ясність, пояснити сумбур, викликаний алегорією, багатозначністю, наочним зображенням абстрактної думки.
...
на Заході на природничих і технічних факультетах до обов'язкової програми навчання останніми роками дедалі ширше входять загальні гуманітарні та спеціальні мистецькі дисципліни, а під час проведення конкурсів на заміщення науково-технічних посад у деяких фірмах та установах перевіряють художню культуру претендента, причому не просто його знання, а здатність інтерпретувати твори сучасного мистецтва.

Серед проблем, що привертають увагу сучасної евристики, найменш розробленими є дві: несвідомі компоненти психіки дослідника та естетичне начало в його мисленні.
...
Вихідний пункт міркувань - ідея низки авторів про чотири етапи процесу винаходу (наукового відкриття)
...
У роботу включається зовсім інший тип мислення, не той, звичний, який пов'язаний із чітко зафіксованою знаковою системою, пристосованою для потреб комунікації.
...
Творити - значить робити вибір, відкидаючи невідповідні варіанти, а несвідомим вибором керує почуття наукової краси
...
Спеціальне естетичне почуття - своєрідне сито, яке пропускає те, що може через свою гармонійність виявитися істинним.
...
Творчість - це породження в красі. Іншими словами, будь-який творчий акт за своєю природою естетичний
...
Краса, отже, не в самому знанні, а в його здобутті, у доведенні, у виявленні єдності там, де її можна було лише припускати.
...
При з'ясуванні точок дотику між евристичною ситуацією в науці та художньою діяльністю слід врахувати і критично інтерпретоване кантівське визначення прекрасного як «гри пізнавальних здібностей».
...
Що ж стосується ігрової поведінки, то вона існує у двох видах (змагання і наслідування), які іноді зливаються разом.
...
Людина прагне досягти якогось свідомо «запрограмованого» під час змагання результату, а потім перевершити його.
...
Ще важливішою для нашої проблеми є друга іпостась гри - наслідування.
...
Першовідкривач живе у двох сферах: наявна весь час нагадує про себе, але й шукана сприймається з належною мірою реальності.

Я був шахістом третьої категорії, коли мені спала на думку плідна дебютна ідея, - ідея варіанта, якому належало перевернути всю шахову теорію.
...
Тепер він називається "атака Лациса".
...
Все це вже було в партії Тарраш - Марко, Дрезден, 1892 рік
...
Особливо насичена звучними іменами теорія королівського гамбіту. Візьміть один лише гамбіт Муціо - чого тут тільки немає!
...
Гамбіт Муціо не можна грати анданте, як шопенівський ноктюрн; цей диявольський гамбіт слід розігрувати алегро фуріозо, як першу частину сонати патетик!
...
Доктор Ласкер, якому належало передбачити моє майбутнє, визначитися з моєю шаховою долею, у той час жив у нашому місті.
...
Тоді Ласкер остаточно переконається, що перед ним справжній шахіст, і поцікавиться: чи немає у мене якихось власних дебютних розробок?
...
Ласкер запитує, що я думаю про це положення. Я відповідаю, що чорні стоять погано, оскільки вони послабили свій ферзевий фланг і відстали в розвитку.
...
Але хочу вам дати одну маленьку пораду. Поверніть дошку. Подивіться на позицію з іншого боку.
...
Ласкер визначив головне: чи є в мене чисто шахова обдарованість? Інакше кажучи, чи є в мене самостійне шахове мислення?
...
Що стосується "диявольського гамбіту", то лише один раз мені вдалося зіграти гамбіт Муціо в турнірній партії.

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський (1918-1970) розповідає про досвід своєї роботи в школі, про те, як треба вводити дітей у світ пізнання, як полегшити їм розумову працю.
...
Розповідаючи про виховання культури мислення, Сухомлинський приділяє серйозну увагу шахам.
...
Шахи - чудова школа послідовного логічного мислення
...
У справі організації шахових уроків у школі поки що все ще багато кустарництва, педагогічна наука не узагальнює накопичений корисний досвід. А варто було б працівникам освіти уважно прислухатися до слів і оцінок В. О. Сухомлинського.
...
Часто доводиться чути, що вводити в школі шахи як обов'язковий урок не можна. Це, мовляв, для багатьох дітей нецікаво, буде їм у тягар.
...
Основна мета уроків - аж ніяк не підготовка шахістів високої класифікації. Головне - розкрити красу шахів, допомогти дітям виробити корисні якості, які дає знайомство з шахами. А тим зі школярів, які в майбутньому захочуть глибше вивчати теорію, перші уроки зроблять добру послугу.
...
Обов'язкова умова - поєднання теорії з практикою. Організуйте турніри в класах, діти нехай грають між собою.
...
Є багато прийомів, завдяки яким у шахістів виробляються ті чи інші навички.
...
Організація шахових уроків у школі не настільки вже й складна, як це може здатися на перший погляд.