Перша порада полягає в тому, щоб учні намагалися якомога більше грати на рівних із сильнішими шахістами.
Хорошим способом розвинути в собі силу шахового розуміння та пам'яті є звичка перегравати по пам'яті власні партії, а ще краще партії майстрів, надруковані з хорошими коментарями в книгах і журналах.

Ф. Дуз-Хотимирський вказував, що гра наосліп сприяє розвитку комбінаційного зору.
...
Порожня дошка значно полегшує створення просторових уявлень про боротьбу в партії, розширює зону розумової спрямованості та допомагає кращому запам'ятовування розташування фігур.

Таким чином, у різних видах шахової діяльності – грі за дошкою, аналізі та грі наосліп – можна помітити загальне – необхідність планування майбутніх операцій «в умі».
Ф. Дуз-Хотимирський справедливо зазначав: «Шахи — це і є головним чином гра наосліп. Шахіст у своїй уяві оперує фігурами, проводить комбінації та маневри, які ще не відбулися».

Якщо ви хочете мати знання механізмів, що ведуть до виграшу, ви повинні розуміти, навколо чого йде боротьба, на що спрямований захист і де об'єкт атаки. Але цього мало. Потрібно горіння, фантазія, воля, пошук, спрага знайти справжнє рішення у суперництві з іншою особистістю. Коли все це є, з'являється шаховий геній.

У кожного шахіста буває, що він, розрахувавши правильно варіант, не може вирішити, вигідний він йому чи ні, що, наскільки я можу судити по собі, це пояснюється в першу чергу недостатньою ясністю картини, що виникла в умі. Думка шахіста пов'язана з зоровими уявленнями. Тому, чим виразніша і яскравіша зорова картина, тим легше і точніше працює думка і тим багатша вона.

Відмінна ознака іншої розумової операції - "бачення" полягає в тому, що через центр свідомості проходить лише кінцевий результат. При операції «бачення» шахіст миттєво бачить серію ходів, об'єднаних спільною ідеєю, причому проміжні ходи відбуваються так швидко, що не можуть бути проведено через центр свідомості. Роль «бачення» у мисленні шахіста надзвичайно велика.

Мислення шахіста наочно, «воно пов'язане з зоровим сприйняттям дошки, фігур на дошці та просторових відносин між ними, а також з зоровими уявленнями з колишнього досвіду та зоровими образами, створюваними уявою при обмірковуванні в умі пересування фігур».

Автори, природно, безмежно люблять шахи і вірять, що до 2000 року, а може, і раніше шахи стануть людянішими і з кожним роком все більше набуватимуть найдобріших рис, поступово втрачаючи все інше, тимчасове, наносне, минуле, кон'юнктурне, чуже ідеалам гуманізму.

Як Ви розумієте красу шахів?

Як Ви розумієте красу шахів?