Матеріал цей говорить ще й про те, що підготовка молодих шахістів наразі здійснюється дещо однобічно.
Підготовка зводиться до роз'яснення різних варіантів гри, дебютів та типових, найбільш раціональних продовжень, до розбору комбінацій та партій.
В даний час не існує спеціально розроблених методик тренування тієї здатності - швидко бачити зміст будь-якої позиції, схоплювати суттєві зв'язки між її елементами, яка характеризує великих майстрів шахів.

У середньому час фіксації на одній точці у досвідченого шахіста дорівнює 0,24 секунди.
За цей час шахіст може відобразити кілька полів дошки, оцінити фігури, що знаходяться на цих полях, і виробити стратегію подальшого огляду дошки.
Це дає підстави припускати, що поступово в процесі практики шахіст набуває здатності до одномоментного оперування кількома елементами ситуації.

Він пропонує розширити шахівницю до 100 клітин і разом з тим збільшити число фігур по 4 на кожній стороні, з яких — дві пішаки і дві фігури, що знову вводяться.
З цих останніх одну Капабланка передбачає наділити силами коня та тури, а іншу – силами слона та коня.

Вся сила у зосередженні.
Це треба вважати головним правилом мислення - зосередження уваги.
При свідомому, цілеспрямованому перемиканні уваги поєднання сприйняття та уяви в випереджальних образах сприяє розвитку творчої фантазії шахістів.
Ця властивість уваги помітна у багатьох партіях М. Таля, Д. Бронштейна, А. Ліліенталя, Р. Нежметдінова.

Однак мало володіти шаховим обдаруванням, шаховими знаннями, — треба мати ще ті не шахові дані, без яких абсолютно неможливі успіхи відповідні ступеня шахових здібностей і знань.
Шахіст, що наполегливо прагне до перемоги і вдосконалення, розвиваючи в собі необхідні для шахових успіхів дані, тим самим неминуче стає на шлях розвитку низки позитивних властивостей своєї психіки;
одночасно він зживає у собі і багато негативних рис своєї психіки, що перешкоджають його шаховим успіхам.

Шекспір ​​тримає в руці слона, яким він бере ферзя супротивника і дає білим мат.
Сенс картини - "Шекспір ​​матує Бена Джонсона". Так, саме так було в 1602 - 1603 рр..
Драма Джонсона «Римська трагедія» зазнала тоді фіаско, а Шекспір ​​був у розквіті своєї слави.

Що таке шаховий талант і як він виявляється - тема для великої і поки що не зовсім ясної розмови.
Можу лише припустити, чим відрізняється талановитий шахіст від просто сильного.
Сильний шахіст знає всі правила та закони гри.
Талановитий шахіст...

У кожній серйозній партії неможливо точно розрахувати наслідки більшості ходів хоча б уже в силу прийнятого обмеження часу.
Тут мають вирішувати почуття, сила оціночної спроможності чи, вживаючи шаховий термін, позиційне чуття.
І чим тонше це позиційне чуття, тим сильніший шахіст, тим безсумнівний його талант, тим ближче він до генія.

Займаючись шахами, дитина навчається тому, чого погано вчать традиційні шкільні дисципліни: співвідносити розумові процеси з практичними діями, шукати теоретично відповіді на практичні питання, творчо застосовувати отримані під час уроку знання, не очікуючи від теорії готових рішень.
Шахи стимулюють самостійність мислення, нагороджуючи пошуки нетривіальних рішень естетичним почуттям прекрасного.
Шахи навчають творчості.

Мене часто запитують, як я власне можу грати одночасно таку кількість сліпих партій?
Думаю, цим я завдячую природженій гостроті пам'яті, яка спрямовується у відповідне русло, завдяки ґрунтовному знайомству з шахівницею і глибокому проникненню в саму сутність шахової гри.